Таємне листування командування УПА, звіти Українського Червоного Хреста, списки вояків УПА та хроніки цілих сотень — у знайденому в бідоні повстанському архіві 1941—1950 років. Документи передано до Архіву Центру досліджень визвольного руху, після реставрації він буде доступний науковцям.

У Львові 28 жовтня в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» відбулася прес-конференція про передання Центру досліджень визвольного руху архіву УПА та ОУН, віднайденого влітку 2011 року на Львівщині.

Архів було знайдено в 40-літровому бідоні, закопаному в землю на 80 см. Бідон не був добре законсервований, що наштовхнуло дослідників на припущення про те, що документи ховали люди, які потрапили в оточення. Версію переховування архіву під час бойових дій підтверджують і залишки гільз, знайдені поряд.

«За попередніми оцінками, архів містить понад тисячу документів періоду 1941—1950 років. Це підпільні друковані видання, вишкільні матеріали, описи боїв, хроніки, накази та оперативні звіти відділів УПА на Львівщині: Тактичних відтинків "Розточчя" та "Климів" Воєнної округи "Буг" та підпілля Сокальсько-Равської округи ОУН. Також є документи Служби безпеки ОУН, звіти Українського Червоного Хреста, некрологи, внутрішнє підпільне діловодство (господарські звіти, облік харчів, взуття, обмундирування)», — розповів директор музею «Тюрма на Лонцького» Руслан Забілий.

Голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху Володимир В’ятрович зауважив, що більш як півстоліття тому ці документи клали в землю з надією, що їх знайдуть у незалежній Україні, і вони відкриють факти про боротьбу УПА та ОУН. «Ці сподівання виправдалися: нині все частіше чуємо про віднайдення упівських архівів. Проте повстанці ніколи не очікували, що проплачена людською кров’ю правда стане предметом торгу. Продані на аукціонах архіви розпорошуються і знову зникають на десятиліття — тепер у сховках колекціонерів».

«Нині маємо інший випадок, — підкреслив науковець, — коли знайдений архів потрапляє до рук істориків, в Архів Центру досліджень визвольного руху. Унікальні документи про боротьбу УПА на Львівщині збережуть для науки, ляжуть в основу книг, будуть доступні усім зацікавленим».

Один із документів, наприклад за рік і два місяці (травень 1945 — липень 1946 року), подає інформацію про 952-х повстанців. «Це безцінне джерело для встановлення фактичних імен та місця і обставин загибелі стрільців УПА, долі яких здебільшого до сьогодні залишаються невідомими», — зауважив В’ятрович.

Руслан Забілий доповнив: «У цьому архіві є чимало "грипсів" — таємного (часто шифрованого) листування командування УПА. Наприклад, збереглися листи підлеглих до командира ВО "Буг" Василя Левковича — "Вороного"».

Історики відзначили, що стан збереженості документів різний: від поганого до задовільного, загалом на архів чекає реставрація, після чого він буде впорядкований, описаний та оцифрований. Фахівці оцінюють, що реставраційно-консерваційні роботи, опис та оцифровування триватимуть близько року, після чого документи буду доступні в Архіві Центру досліджень визвольного руху в цифровому та оригінальному вигляді.

Нагадаємо, що Центр досліджень визвольного руху — це незалежна неурядова дослідницька установа, заснована 2002 року, вивчає питання історії ОУН, УПА та дисидентського руху, доступу до архівів радянського періоду, досвіду посткомуністичних країн Східної та Центральної Європи в подоланні наслідків тоталітаризму. Архів ЦДВР містить унікальні документальні, усні, речові, фото- та відеосвідчення про визвольний рух, які опрацьовуються науковцями. За час діяльності Центру вийшло 39 видань та підготовлено 5 експозиційних проектів.

Довідка

Архів становить цілісний документальний комплекс підпілля Сокальсько-Равської округи ОУН, а в структурі УПА — Тактичних відтинків «Розточчя» та «Климів» Воєнної округи «Буг».

Основний масив документів датується 1945—1946 роками — часом найбільш інтенсивної діяльності підпілля та повстанських відділів. Невелику групу становлять пропагандистські видання, датовані 1941 роком. Найпізніші документи походять із 1950 року і стосуються діяльності підпілля ОУН у межах Сокальщини та Равщини. Це не дивно, оскільки на той час відділів УПА вже не було.

Історична цінність документів, яких за попередньою оцінкою понад тисяча, полягає в тому, що тематично вони відображають діяльність підпілля ОУН та відділів УПА на локальній території Львівщини в межах кількох районів за сучасним адміністративним поділом.

Документи стосуються діяльності в 1945—1946 роках окружної референтури пропаганди, організації та функціонування видавничих осередків, господарської референтури, Українського Червоного Хреста та інших структур підпілля.

Щодо УПА, то за цей період розкрита діяльність відділів Тактичних відтинків, яка відображена не тільки в оперативних зведеннях ТВ, а також у подібних зведеннях відділів УПА, що тут діяли. В архівному комплексі збереглися «хроніки» — своєрідні літописи сотень «Переяслави», «Холодноярці», «Кочовики», «Жубри» та ін.

Цінними для вивчення діяльності та життя сотень є їхня внутрішня документація у вигляді книг наказів, обліку озброєння, поранених, особового складу, розрахунків норм харчування тощо.

Окрему групу становлять списки загиблих. Один із документів, наприклад за рік і два місяці (травень 1945 — липень 1946 року), подає інформацію про 952-х повстанців. Це безцінне джерело для встановлення фактичних імен та місця й обставин загибелі стрільців УПА, долі яких здебільшого до сьогодні залишаються невідомими.

Ця інформація доповнюється чималою частиною «грипсів» — листування командування УПА. Збереглися листи підлеглих до командира ВО «Буг» Василя Левковича — «Вороного», командира ТВ «Розточчя» та «Климів» поручника «Угриновича» та ін.

У цілому наявність у розпорядженні науковців такого комплексу підпільних документів дає можливість цілісно і якомога об’єктивніше відобразити в дослідженнях діяльність ОУН та УПА, оцінити його розмах, розкрити особливості, структуру і склад, оцінити героїзм і трагедію нерівної боротьби з ворогом, що тривала довгі роки після завершення Другої світової війни. Зрештою, віддати належну шану пам’яті загиблих.

 Центр досліджень визвольного руху info@upa.in.ua