З 1-го грудня 2011 року була запущена нова версія сайту Український погляд.
На даний момент ви знаходитесь в архівній версії.
Перейти на оновлену версію - ukrpohliad.org



18.05.2012
 
RSS Українська Інформаційна Служба
Головна Політика Суспільство Економіка Культура Патріотична книга Фоторепортажі
Важливі Новини (Суспільство)
29.11.2011   У львівській школі збудують повстанську криївку
В загальноосвітній середній школі №21 з 29 листопада 2011 року розпочинається побудова макету справжньої повстанської криївки. За виготовлення цієї споруди взялись члени Львівської обласної громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» (ЛОО МНК) разом з учнями та вчителями школи
28.11.2011   Міжнародна громадська організація "Українська Європейська Перспектива" та українці Чехії вшанували пам'ять жертв Голодомору та тоталітарного режиму
26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, в усіх обласних центрах, районних центрах та навіть у найменших населених пунктах країни відбулися пам'ятні заходи з нагоди вшанування 78 роковин Голодомору. Нас, українців, підтримали 32 країни світу
28.11.2011   Українська спільнота в Cіднеї віддала шану жертвам Голодомору 1932-1933 років
Австралійські українці вкопали в землю перед церквою 33 чорних прапорів, які там будуть ще кілька днів. Вшанування продовжувалося в прицерковній залі: отці Володимир Люлька і Михайло Cмолинець з Української Aвтокефальної Православної Церкви та отці з Української Католицької Церкви Cимон Цькуй і Ждан Коломиєць відправили Cоборну Панахиду
28.11.2011   В Криму вшанували пам'ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні
26 листопада 2011 р. в Сімферополі відбувся жалобний мітинг з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 р. р. в Україні
27.11.2011   Угорські українці вшанували пам’ять жертв Голодомору
26 листопада у Будапешті пройшов День пам’яті жертв Голодомору. Захід влаштували Центральний орган національного самоврядування Угорщини (ДОСУУ), національне самоврядування Ференцвароша (ІХ район Будапешта), Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), Центр української культури, освіти й документації за підтримки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»
25.11.2011   «Пам’ятаймо про дітей, убитих Голодомором!» — поет Микола Петренко
У неділю, 27 листопада, о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за адресою Львів, вул С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова) відбудеться творча зустріч із автором книжок про репресоване дитинство — відомим письменником Миколою Петренком, а також презентація його найновіших видань для дітей


bigmir)net TOP 100

Суспільство


20.09.2011

120 років в Канаді та 600 тисяч

Йосиф Сірка

Нинішнього року укранці Канади відзначають 120 річницю з дня прибуття в Канаду перших офіційних українських емігрантів. Певно, були емігранти і раніше, але про них не збереглося документів. Започаткували офіційно заселяти канадські землі Іван Пилипов (певно, Пилипів) та Василь Еленяк 1891 року. Найбільшу заслугу на збільшенні українських поселенців в Канаді мав д-р Йосиф Олесків, який займався агітацією для поселення в Канаді в Галичині та на Буковині. Були переселенці і зі східних та центральних областей України (про це свідчать і назви новозаснованих поселень: Київ, Одеса, Полтава та ін.), але їх було меньше, оскільки з царської Росії було лише дещо легше виїхати, ніж це було за большевицької окупації України. Вже за 14 років (1890 – 1914) до Канади переселилося понад 170 тисяч українців, які розбудовували Канаду, але не забували звідки вони приїхали.

 

Канадський уряд надавав новим поселенцям по 160 акрів (64 гектари) землі - тобто ділянки з кущами, чагарниками та лісом. Протягом 3-х років поселенці повинні були цю землю обробити, засіяти, побудувати хату і щойно тоді могли стати власниками наділу. В канадських музеях можна знайти документальні матеріяли про перших поселенців, можна побачити землянки, в яких вони перезимовували, їхні примітивні знаряддя праці, оскільки грошей не було навіть стільки, щоб купити мотику, чи лопату.

 

Незважаючи на важку працю, українські поселенці в Канаді завжди знаходили час і місце, щоб поставити капличку, чи церковцю. Українська мисткиня Парася Іванець в провінції Альберті зібрала документальний матеріял про 160 церков (греко-католицькі і православні) і задокументувала їхнє існування олією на полотні ( Видала книгу: Українські церкви Альберти, Пряшів 1991 р., 292 стор., подарувала всі картини Українському музеєві в Едмонтоні). Саме ці церковці є свідченням того, що українці Канади живилися не тільки хлібом, який самі продукували.

 

Вже друге покоління української еміграції починало здобувати освіту, а на сьогодні, коли українська еміграція Канади нараховує далеко понад один мільйон, то й не диво, що укранців можна знайти у всіх галузях промисловості, науки й освіти та в політиці. Вже третього-четвертого покоління українець Р. Гнатишин став Ґенеральним ґубернатором Канади, Р.Романов був прем”єр-міністром провінції Саскачеван, а Е.Стельмах і досі є прем”єром провінції Альберта. Українців можна знайти і в федеральних партіях, у федеральному та провінційних парламентах. Одним словом, українці із землянок на преріях, із фермерських господарств перетворилися на інтелектуальний додаток Канади, який сприяє розвиткові Канади у всіх галузях суспільного, економічного, політичного і духовного життя.

 

Канадські провінційні та фередальні політики рахуються з українською громадою Канади. Тому на велике святкування 20-ої річниці незалежности України, яке відбувалося в Сентеніал парк в Торонто прибув саме прем”єр провінції Онтаріо Меꥳнти.

 

На найбільший Український фестиваль у Північній Америці в Торонто, що проходив 16-18 вересня н.р. прибув міністр еміграції Кенні, який, незвично для України, прийшов без охорони, чи спеціального супроводу так як і онтарійський прем”єр.

 

15-ий Фестиваль української культури цього року видався надзвичайно вдало. По-перше, була чудова сонячна погода, а по-друге, була рекордна кількість відвідувачів – біля 600 тисяч! та рекордна кількість учасників художньої програми.

 

- Вперше за 15 років нам вдалося зорганізувати танцювальні, музичні та співацькі групи з цілої Канади, - повідомляє організатор та директор Українського фестивалю Юрій Клюфас. – Якщо врахувати ще й те, що мали ми з України відому музичну групу „Мандри” та молодий український колектив з Польщі „Лемко Тавер”, то можемо пишатися нашим успіхом!

 

Звичайно, що серед 600 тисяч відвідувачів Українського фестивалю було чимало неукраїнців, але саме вони могли побачити й оцінити багатство й різноманіття української культури, яку зберігають в Канаді нащадки перших і наступних українських емігрантів в Канаді.

 

Протягом трьох днів було 65 виступів окремих осіб, груп та великих колективів. Понад 200 людей виконували українські пісні, танці, музичні твори. Визнання заслуговують усі канадські колективи та окремі учасники, які добровільно і за власні кошти приїхали в Торонто з далеких провінцій Альберти, Британської Колюмбії, Саскачевану, Манітоби, Квебеку та Нью Фандленду. Саме участь із майже всіх провінцій Канади в Українському фестивалі в Торонто була доказом того, що можна бути громадянином і патріотом країни проживання і пам”ятати про своє коріння, про пісні й танці своїх предків, про велику культуру, якою захоплюються і чужинці.

 

Якими ж нікчемними і безглуздими здаються спроби деяких шовіністичних російськомовних політиків в Україні, які намагаються затягти Україну у старе імперське ярмо, яке й було у значній мірі причиною того, що з найродючішої української землі люди змушені були тікати, щоб вижити.

 

Чи зрозуміють в Україні не тільки політики, що досягти добробуту й успіху можна тільки працею і повагою свого минулого, своєї мови й культури!? Доказом і прикладом цього є українська еміграція Канади, бо українські переселенці в Сибірі, чи на Далекому Сході Російської імперії хоч були чисельно й більші, але царське кріпацтво та большевицьке рабство сприяло не їхньому добробуту, духовному розквіту, але їхньому занепаду і знищенню. Заборона українських шкіл та відсутність будь-якого друкованого українського слова в Росії є свідченням того, що українці Росії й досі залишаються в духовній неволі.

 

Придушування усього українського в РФ та незаперечні успіхи українців Канади є яскравим доказом того, чого можна досягти за умов свободи, демократії і толерантності. Дасть Бог, доживемо до часу, коли українська діаспора зможе читати не тільки про українські фестивалі в Канаді, але й в Російській Федерації, де живе у кілька разів більше українців ніж в Канаді!

 

 

 

Торонто, 19.9.2011 р.

Пряма мова (Суспільство)
Заява Української Всесвітньої Координаційної Ради з приводу побиття члена Президії УВКР, директора Асоціації дослідників Голодоморів Олександра Ушинського
Зави Головного управління міліції в м. Києві про те, що пан Ушинський, вже літня людина, сам кидався і бив міліціонерів, котрі поводились «професійно й толерантно» - є нічим іншим, як спробою обілити правопорушників.
УВКР заявляє свій рішучий протест з приводу цинічного і брутального побиття члена своєї Президії
Відкритий лист Українського Конґресового Комітету Америки до Президента України
Ми не втрачаємо надії, що Ви зрозумієте помилковість Ваших сьогоднішніх позицій, та приймете тягар чесної служби нашому народу в Україні і поза нею, та конкретними діями проявите зміну у Вашому політичному курсі в сторону конструктивних дій відносно міжнародних стандартів щодо людських та національних прав, та у гуманітарних, правових, та економічних площинах
Звернення студентів Національного університету «Острозька академія» до української громадськості
Студенти Національного університету «Острозька академія», виявляючи свою національну свідомість та патріотизм, звертаються до української громадськості з проханням відзначити на загальнодержавному рівні у 2012-му році 1160-річчя заснування української держави

Реклама
Loading...
Copyright © 2012