Суспільство

 

Гра“Старший Брат” в Україні

 

Доля 14-ьох учасників телевізійної гри “Старший Брат” хвилює мільйони американців. До окремої житлової оселі добровільно поселяються 14 шукачів щастя. Нікому з них не вільно покидати цей дім, тільки раз у тиждень за присудом всіх пожильців одного шукача щастя виставляють за поріг. На того, хто переживе 13 викидів за поріг і не покине хати чекає виграш: півмільйона доларів..

В Україні американська гра є живою дійсністю. Партію Регіонів складають дві підпартії. Одна підпартія – кримінальна – відверто проМосковська. Друга підпартія – олігархічна – проЕвропейська.

Що об’єднало ці дві групи шукачів політичного щастя? Кожна з них прагне влади, яка на момент об’єднання цих груп перебувала в руках націонал-демократів. Жодна з двох груп сама по собі не здатна перебрати владу від національних сил. Отож, вони й об’єдналися, щоб таки перебрати. Це нагадує сцену із гри “Старший Брат”. Окремі партнери тимчасово об’єднуються проти сильніших партнерів, але після перемоги над ворогами, тимчасові партнери самі стають ворогами.

І ось сталося! ПР здобула владу в Україні. Зразу, обидві підпартії були вдоволені. Але це вдоволення не тривало довго, бо кожна група мала ще свою окрему мету. ПроМосковській групі ввижався Союз трьох слов’янсщких народів – Росії, Білорусії та України під, ясна річ, патронатом Москви. Один з прихильників цієї ідеї, заступник прем’єр-міністра Семиноженко не втримався і виляпав свою ідею fix у пресі. Олігархи обурилися. Такого повороту подій вони не передбачали, домовляючись із Януковичем, коли вступали до ПР.

Конфлікт був неминучий. Олігархи зажадали звільнити Семиноженка з посади. Янукович зразу не приставав на це. Виглядало, що насампочатку свого тріюмфу (навесні 2010) ПР стоїть перед можливістю розколу. Олігархи не йшли на поступки. Вони стали членами ПР під умовою, що Україна вступить до ЕС у разі ПР прийде до влади. Перший президентський закордонний візит Януковича до Брюсселю саме й відбивав це домовлення.

Янукович щойно став президентом, і маєш! - розгорівся внутрішній конфлкікт! Це було аж он як небажано для нової адміністрації. Першим ділом, треба було не дати правді про конфлікт вийти за межі вузького президентського кола. Україна і світ не мусіли знати про тертя у шляхетній родині. Досягти цього Мафія зуміла. Якийсь час минув від прес-дебюту Семиноженка, і Верховна Рада, де ПР має більшість, звільнила з посади заступника прем’єр-міністра Семиноженка. Янукович уволив волю олігархів.

Кожна з двох складових ПР, об’єднуючись, мала ту саму думку: “Хай-но ми переможемо націонал-демократів. Тоді робитимем, що ми самі знаємо”.

Обожнювачі Москви мали на увазі утворити Союз Слов’ян.

Олігархи ж мали на думці зоосередити владу у своїх руках.

А час не стояв на місці.

Щоб догодити Москві та симпатикам Москви у ПР, Янукович висловив бажання приєднатися до Митного Союзу Росія-Білорусь-Казахстан. Це спричинило нове зіткнення. Олігархи запротестували. Україна є членом СТО. Тому Митні Союзи неможливі. Янукович зазнав поразки знову. Він мусів відмовитися від ідеї про Митний Союз, цим разом через пресу.

Боротьби всередині ПР світ не помітив. Світову пресу захоплювала унікальна єдність нової адміністрації України у порівнянні до попереднього президентства.

Минув рік. Надійшов День Перемоги 2011. Московська Дума ухвалила закон про вивішування на цей День червоних прапорів. Верховна Рада України продублювала московський закон, а Янукович підписав, засвідчивши повну підтримку московській провокації.

Що стояло за цим законом?

Очевидно, московські секретні служби готували провокацію, щоб розпалити регіональну ворожнечу в Україні і нацькувати гебреїв світу проти України та українців.

Можуть спитати: “Що спільного мають червоні прапори, День Перемоги, гебреї та українці?”

Кожна нормальна людина скаже: “Нічого спільного”.

Та у секретних служб своя філософія. До мережі московських секретних служб у світі входять псевдо-гебрейські організації, головна мета яких полягає у нацьковуванні гебреїв на ворогів Москви, зокрема на українських патріотів. Ці гебрейські проМосковські організації в Україні керовано не гебреями, а етнічними росіянами, сучасними неонацистами.

А події в Україні ішли своєю колією. Українська адміністрація міста Львова заборонила вивішування червоних прапорів на День

Перемоги. Цього вимагало дотримання громадського порядку в місті.

На захист закону про червоні прапори стали члени просталінських організацій в Україні. 9-го травня 2011 р. вони вирушили з червоними прапорами до Львова і стали парадувати з ними вулицями Львова. Сталася сутичка. Непрошених гостей змусили відступити.

Московська провокація не мала успіху.

Прагнучи реваншу, Москва готувала нову провокацію на 22-ге червня. ПроМосковська псевдо-гебрейська організація, керована не гебреями, а етнічними росіянами-неонацистами, задумала скликати 22-го червня у Львові гебрейський антифашистський мітинг, очевидно, з червоними прапорами. Мета була: зіткнути гебреїв та патріотів-українців.

Адміністрація Януковича була готова підтримати цей план.

Але олігархи не допустили його. Це сталося у два навороти.

Перший наворот: Конституційний Суд України під впливом олігархів визнав закон про червоні прапори неконституційним.

Другий наворот: Гебрейський Комітет України, очолюваний О. Фельдманом, оприлюднив лист, засудивши проМосковську провокацію й закликав гебреїв не підтримувати псевдо-гебрейські організації, керовані етнічними росіянами-неонацистами.

22-го червня гебрейський антифашистський мітинг у Львові, запланований неонацистами у Москві не відбувся.

Розпалювання регіональної та етнічної ворожнечі в Україні не сталося.

Це ще один приклад незгод і тертя між двома фракціями Партії Регіонів.

Чи буде спілка цих двох суспільних груп успішним проектом? Чи можливі серед них нові тертя й незгоди?

Безперечно, можливі, бо Москва ніколи не перестане мішатися до українських справ.

Бо Росія, очолена Путиним і Медведевим, буде робити нові й нові спроби підбити Україну під контроль Москви.

Чи буде Янукович завжди іти назустріч олігархам?

На це важко відповісти. Дії Януковича годі передбачити.

Тому, не виключено, що олігархи попрощають Януковича і шукатимуть нових партнерів, як в американській телевізійній грі “Старший Брат”.

В Україні ця гра ще не добігла кінця.