 |
Важливі Новини (Суспільство) |
|
29.11.2011 У львівській школі збудують повстанську криївку  |
 В загальноосвітній середній школі №21 з 29 листопада 2011 року розпочинається побудова макету справжньої повстанської криївки. За виготовлення цієї споруди взялись члени Львівської обласної громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» (ЛОО МНК) разом з учнями та вчителями школи |
 |
| 28.11.2011 Міжнародна громадська організація "Українська Європейська Перспектива" та українці Чехії вшанували пам'ять жертв Голодомору та тоталітарного режиму |
 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, в усіх обласних центрах, районних центрах та навіть у найменших населених пунктах країни відбулися пам'ятні заходи з нагоди вшанування 78 роковин Голодомору. Нас, українців, підтримали 32 країни світу |
|
| 28.11.2011 Українська спільнота в Cіднеї віддала шану жертвам Голодомору 1932-1933 років |
 Австралійські українці вкопали в землю перед церквою 33 чорних прапорів, які там будуть ще кілька днів. Вшанування продовжувалося в прицерковній залі: отці Володимир Люлька і Михайло Cмолинець з Української Aвтокефальної Православної Церкви та отці з Української Католицької Церкви Cимон Цькуй і Ждан Коломиєць відправили Cоборну Панахиду |
|
| 28.11.2011 В Криму вшанували пам'ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні |
 26 листопада 2011 р. в Сімферополі відбувся жалобний мітинг з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 р. р. в Україні |
|
| 27.11.2011 Угорські українці вшанували пам’ять жертв Голодомору |
 26 листопада у Будапешті пройшов День пам’яті жертв Голодомору. Захід влаштували Центральний орган національного самоврядування Угорщини (ДОСУУ), національне самоврядування Ференцвароша (ІХ район Будапешта), Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), Центр української культури, освіти й документації за підтримки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» |
|
| 25.11.2011 «Пам’ятаймо про дітей, убитих Голодомором!» — поет Микола Петренко |
 У неділю, 27 листопада, о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за адресою Львів, вул С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова) відбудеться творча зустріч із автором книжок про репресоване дитинство — відомим письменником Миколою Петренком, а також презентація його найновіших видань для дітей |
|
|
|
Суспільство
23.05.2011
Історія першого «визволення» Львова, або Чого чекати від Брусиловського прориву цього разу |
«Народ, котрий присвячує себе другому,
є дурнем і не знає, що робить»
Іван Франко
Більшість сучасних істориків схильні до тієї думки, що в історії немає паралелей. Але як же тоді пояснити той факт, що російська експансія не вщухає і до сьогодні?..
Нещодавно «українські» комуністи та проросійські організації заявили про свою готовність знову приїхати до Львова на 22 червня, день початку радянсько-німецької війни 1941 р. Як не дивно, але саме в цей календарний місяць 95 років тому назад ЇЇ величність Історія стала свідком початку такого ж другого російського штурму Галичини, але у Першій світовій війні. Ця наступальна операція Південно-Західного фронту царської армії проти австро-угорських і німецьких військ увійшла в історіографію як Брусиловський прорив. До речі, це була єдина військова операція у Першій світовій війні, яку назвали не за місцем її дій, а за прізвищем полководця (генерала Олексія Брусилова).
Попри всю демагогію, яка зараз не вщухає в російській історичній думці навколо цього прориву, царським військам, які мали перевагу в особовому складі ледь не в два рази (250 тис. бійців проти 173 тис.), не вдалося знову окупувати Львів, як це сталося у вересні 1914 р. І не останнім чинником, який зупинив наступ армій генерала Брусилова у 1916 р., було саме ставлення українського населення Галичини до російської адміністрації. Те, яку варварську політику російський царизм поводив під час першої окупації Галичини з вересня 1914 р. до червня 1915 р., викликало хвилю протестів не лише у Європі, але й навіть (!) в самій царській Росії. З відкритим листом-протестом у червні 1915 р. виступив Красноярський єпископ Нікон. Різка критика армії Брусилова пролунала і на засіданні російської Думи восени 1915 р.
Михайло Грушевський, згадуючи це «визволення» Львова 1914 р., писав: «Галичина під час окупації опинилася в руках всякої…наволочі,що її послано сюди на посади, а вона…робила, що хотіла, й не тільки буквально грабила доми й людей, знущалася над населенням». Новопризначений генерал-губернатор Галичини Георгій Бобринський практично з перших директив настановляв знищити всі прояви «мазепинства». Викладаючи свою програму, генерал-губернатор наголошував: «Східна Галичина і Лемківщина – давно невіддільна частина однієї, великої Росії… Я буду тут заводити російську мову, закон і порядки».
Те, з яким ентузіазмом впроваджувались ці «закони і порядки», найкраще розповідають факти: російські війська масово грабували галицькі банки, музеї, книгарні; зокрема, у музеї Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові з гуцульської колекції вкрадено найкращі перстені, старі рушники, топірці, знищено все полотно; за відмову вивісити російський прапор над «Просвітою» був заарештований редактор її видань Юліан Балицький; за переховування та продаж книг, які не пройшли царської цензури, людям загрожувало три місяці тюрми або 3 тисячі рублів штрафу. За антиросійські проповіді митрополита Андрея Шептицького у вересні 1914 р. вивезли зі Львова у глиб Росії. 23 грудня 1914 р. на квартирі М. Грушевського під час обшуку були арештовані й виселені до Симбірська директор Українсько-Руської видавничої спілки Михайло Мочульський та управитель книгарні НТШ Август Дермаль. Загалом, за дослідженням Ореста Мазура, з вересня 1914 р. по червень 1915 р. зі Львова у глиб Росії було вивезено 578 українців (переважно представники інтелігенції), в тому числі 34 священики; було проведено 400 обшуків і арештовано 800 осіб.
У Маніфесті Головної Української Ради, яка була утворена українськими партіями Галичини, за декілька днів після початку Першої світової війни йшлося: «Історичний ворог України не може спокійно дивитися, що не вся Україна в його руках». Чим не актуальні ці слова і сьогодні? 9 травня 2011 р. російські молодики, попри всі заборони суду та сесії Львівської обласної та міської рад, розгорнули свій червоний прапор, чим викликали хвилю суспільного незадоволення не лише серед «ровесників незалежності», але й серед ветеранів. На 22 червня цього року комуністи та проросійські сили запланували знову штурмувати Львів.
А наразі «дайте відповідь на моє пряме запитання: чи був де-небудь у світі хоч один окупант, який приходив на чужу землю робити добро?» (Василь Шкляр, «Чорний ворон»).
Михайло Галущак
|
|
 |
Пряма мова (Суспільство) |
|
 Зави Головного управління міліції в м. Києві про те, що пан Ушинський, вже літня людина, сам кидався і бив міліціонерів, котрі поводились «професійно й толерантно» - є нічим іншим, як спробою обілити правопорушників.
УВКР заявляє свій рішучий протест з приводу цинічного і брутального побиття члена своєї Президії |
|
 Ми не втрачаємо надії, що Ви зрозумієте помилковість Ваших сьогоднішніх позицій, та приймете тягар чесної служби нашому народу в Україні і поза нею, та конкретними діями проявите зміну у Вашому політичному курсі в сторону конструктивних дій відносно міжнародних стандартів щодо людських та національних прав, та у гуманітарних, правових, та економічних площинах |
|
 Студенти Національного університету «Острозька академія», виявляючи свою національну свідомість та патріотизм, звертаються до української громадськості з проханням відзначити на загальнодержавному рівні у 2012-му році 1160-річчя заснування української держави |
|
|
|
Реклама |
|
|
|
