 |
Важливі Новини (Суспільство) |
|
29.11.2011 У львівській школі збудують повстанську криївку  |
 В загальноосвітній середній школі №21 з 29 листопада 2011 року розпочинається побудова макету справжньої повстанської криївки. За виготовлення цієї споруди взялись члени Львівської обласної громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» (ЛОО МНК) разом з учнями та вчителями школи |
 |
| 28.11.2011 Міжнародна громадська організація "Українська Європейська Перспектива" та українці Чехії вшанували пам'ять жертв Голодомору та тоталітарного режиму |
 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, в усіх обласних центрах, районних центрах та навіть у найменших населених пунктах країни відбулися пам'ятні заходи з нагоди вшанування 78 роковин Голодомору. Нас, українців, підтримали 32 країни світу |
|
| 28.11.2011 Українська спільнота в Cіднеї віддала шану жертвам Голодомору 1932-1933 років |
 Австралійські українці вкопали в землю перед церквою 33 чорних прапорів, які там будуть ще кілька днів. Вшанування продовжувалося в прицерковній залі: отці Володимир Люлька і Михайло Cмолинець з Української Aвтокефальної Православної Церкви та отці з Української Католицької Церкви Cимон Цькуй і Ждан Коломиєць відправили Cоборну Панахиду |
|
| 28.11.2011 В Криму вшанували пам'ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні |
 26 листопада 2011 р. в Сімферополі відбувся жалобний мітинг з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 р. р. в Україні |
|
| 27.11.2011 Угорські українці вшанували пам’ять жертв Голодомору |
 26 листопада у Будапешті пройшов День пам’яті жертв Голодомору. Захід влаштували Центральний орган національного самоврядування Угорщини (ДОСУУ), національне самоврядування Ференцвароша (ІХ район Будапешта), Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), Центр української культури, освіти й документації за підтримки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» |
|
| 25.11.2011 «Пам’ятаймо про дітей, убитих Голодомором!» — поет Микола Петренко |
 У неділю, 27 листопада, о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за адресою Львів, вул С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова) відбудеться творча зустріч із автором книжок про репресоване дитинство — відомим письменником Миколою Петренком, а також презентація його найновіших видань для дітей |
|
|
|
17.09.2009
День пам’яті загиблих журналістів: події й ілюзії |
 Ось уже дев’ятий рік поспіль українські журналісти та ті, хто небайдужий до свободи слова в Україні, 16 вересня, у день зникнення Георгія Ґонґадзе, виходять на Майдан Незалежності, щоб ушанувати пам’ять його пам’ять та віддати шану загиблим українським журналістам.
Цього року акції на Майдані передувала панахида у Свято-Володимирському кафедральному патріаршому Соборі, яку відслужив настоятель храму митрофорний протоієрей Борис Табачек. Сполучення цих двох подій – панахиди у Володимирському й акції на Майдані – було певною мірою символічним. Адже й сам день 16 вересня має подвійний зміст. З одного боку, це день пам’яті журналістів, які загинули за правду, виконуючи свої професійні обов’язки. З другого – нагадування можновладцям, що увага суспільства, як і раніше, прикута до стану свободи слова в Україні, так само, як і до нерозкритих злочинів та невиконаних обіцянок.
Ці два аспекти однаково важливі для тих, хто прийшов на заходи Дня пам’яті загиблих журналістів, але акценти кожен розставляє по-своєму. Голова Київської Незалежної медіа-профспілки Юрій Луканов вважає, що акція несе насамперед моральний, а не політичний зміст. Хоча водночас він зазначає: такі акції підтримують пам’ять про загиблих, не дають суспільству збайдужіти. А небайдуже суспільство, своєю чергою, може тиснути на владу, аби не допускати попрання свободи слова у майбутньому.
Натомість, для одного з координаторів акції на Майдані Незалежності, активіста Альянсу «Майдан» Михайла Свистовича, головним є саме громадянський аспект. – Якби ми хотіли просто вшанувати пам’ять Георгія, ми б, скоріше за все, поїхали в Таращу (місце загибелі Г. Ґонґадзе – К.Б.) – каже Михайло. – Але нам важливо, щоб це вбивство було розслідувано до кінця, щоб на лаві підсудних опинились не тільки виконавці, а й організатори. І тому акція проводиться в центрі Києва, аби нагадати владі й суспільству, що тут крапка ще не поставлена і що її необхідно поставити, щоб таких випадків не траплялося у подальшому, – наголошує Свистович.
Але наскільки нинішня влада (та й нинішнє суспільство) готові почути це нагадування? На перший погляд, відповідь на це запитання здається доволі сумною. Щодо першої, тобто влади, то показовим є почастішання випадків нападів на журналістів. Найбільшого резонансу за останній час набуло кидання народним депутатом Олександром Ткаченком мікрофону, вирваного в журналістки телеканалу СТБ Ольги Червакової. Проте це далеко не єдиний такий випадок. На вулиці Первомайського у Києві під час побиття журналістів на акції протесту проти забудовників міліція бездіяльно спостерігала за подіями; ніхто досі не покараний. У Херсонській області нещодавно під час виконання службових обов’язків побили кореспондента УНІАН. У Хмельницькому до редакторки видання «Моя газета+», яка висвітлювала хід акції протесту вкладників банків, підійшов чоловік, вирвав мікрофон і зламав його. Виявилось, що це заступник начальника обласного управління міліції. Таких прикладів чимало. Отже, влада поки має проблеми з цивілізованою поведінкою – зокрема й стосовно журналістів.
А суспільство? …Під час хвилини мовчання у двох десятках метрів від людей, що тримали свічки, чулися звуки відкорковуваних пляшок пива (здається, й не тільки пива) і гучні скандування футбольних фанатів, які «розігрівали» себе перед початком міжнародного матчу, що мав відбутися поблизу, на стадіоні «Динамо». Подумалося: ось воно, українське суспільство в мініатюрі – дві сотні людей, що тримають свічки пам’яті й леґіон тих, кому – «хліба й видовищ…»
Та за кілька хвилин емоційно-обурливе враження вляглося. І зажевріла цятка надії: все ж-таки брутальне поводження з журналістами – це тепер уже винятки, а не правило, як деякий час тому; та й футбольні фанати – нехай дикунський і малокультурний, а теж зародок громадянського суспільства… А тих, що тримають свічки, у жодному суспільстві не буває більше за кілька відсотків. Аби не звелися геть нанівець…
Кирило Булкін, для У.І.С.
|
|
 |
Пряма мова (Суспільство) |
|
 Зави Головного управління міліції в м. Києві про те, що пан Ушинський, вже літня людина, сам кидався і бив міліціонерів, котрі поводились «професійно й толерантно» - є нічим іншим, як спробою обілити правопорушників.
УВКР заявляє свій рішучий протест з приводу цинічного і брутального побиття члена своєї Президії |
|
 Ми не втрачаємо надії, що Ви зрозумієте помилковість Ваших сьогоднішніх позицій, та приймете тягар чесної служби нашому народу в Україні і поза нею, та конкретними діями проявите зміну у Вашому політичному курсі в сторону конструктивних дій відносно міжнародних стандартів щодо людських та національних прав, та у гуманітарних, правових, та економічних площинах |
|
 Студенти Національного університету «Острозька академія», виявляючи свою національну свідомість та патріотизм, звертаються до української громадськості з проханням відзначити на загальнодержавному рівні у 2012-му році 1160-річчя заснування української держави |
|
|
|
Реклама |
|
|
|
