 |
Важливі Новини (Суспільство) |
|
29.11.2011 У львівській школі збудують повстанську криївку  |
 В загальноосвітній середній школі №21 з 29 листопада 2011 року розпочинається побудова макету справжньої повстанської криївки. За виготовлення цієї споруди взялись члени Львівської обласної громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес» (ЛОО МНК) разом з учнями та вчителями школи |
 |
| 28.11.2011 Міжнародна громадська організація "Українська Європейська Перспектива" та українці Чехії вшанували пам'ять жертв Голодомору та тоталітарного режиму |
 26 листопада в Києві біля Національного меморіалу пам'яті жертв Голодоморів, в усіх обласних центрах, районних центрах та навіть у найменших населених пунктах країни відбулися пам'ятні заходи з нагоди вшанування 78 роковин Голодомору. Нас, українців, підтримали 32 країни світу |
|
| 28.11.2011 Українська спільнота в Cіднеї віддала шану жертвам Голодомору 1932-1933 років |
 Австралійські українці вкопали в землю перед церквою 33 чорних прапорів, які там будуть ще кілька днів. Вшанування продовжувалося в прицерковній залі: отці Володимир Люлька і Михайло Cмолинець з Української Aвтокефальної Православної Церкви та отці з Української Католицької Церкви Cимон Цькуй і Ждан Коломиєць відправили Cоборну Панахиду |
|
| 28.11.2011 В Криму вшанували пам'ять жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні |
 26 листопада 2011 р. в Сімферополі відбувся жалобний мітинг з нагоди Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 р. р. в Україні |
|
| 27.11.2011 Угорські українці вшанували пам’ять жертв Голодомору |
 26 листопада у Будапешті пройшов День пам’яті жертв Голодомору. Захід влаштували Центральний орган національного самоврядування Угорщини (ДОСУУ), національне самоврядування Ференцвароша (ІХ район Будапешта), Товариство української культури в Угорщині (ТУКУ), Центр української культури, освіти й документації за підтримки Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» |
|
| 25.11.2011 «Пам’ятаймо про дітей, убитих Голодомором!» — поет Микола Петренко |
 У неділю, 27 листопада, о 13:00 у Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» за адресою Львів, вул С. Бандери, 1 (вхід з вул. К. Брюллова) відбудеться творча зустріч із автором книжок про репресоване дитинство — відомим письменником Миколою Петренком, а також презентація його найновіших видань для дітей |
|
|
|
28.08.2010
День Незалежності під російську попсу або Як нині заведено справляти найважливіше свято України... |
 Просто, зі смаком і зовсім не по-українському. Саме такими словосполученнями я б охарактеризував святкування 24-го серпня. Цьогорічний День Незалежності минув без зайвих "понтів", але водночас і без конче необхідного патріотичного начала. Простіше кажучи, абияк. "Для галочки"...
Я не можу сказати, що очікував од нової привладної братії виявів палкого патріотизму. Але разом із цим я навіть припустити не міг такого разючого панування нелюбові до українського, котре змушений був констатувати ввечері 24-го числа. От. Ні, певна річ, був салют, концерт і народні гуляння. Та давайте ж тверезіше глянемо на це все і побачимо ясненько, на які ж чортові зуби було закинуто прекрасну традицію святкувати незалежність аполітично й патріотично.
Парад, якого не було
Кажу чесно: усвідомлюючи власну наївність, усе ж підсвідомо плекав надію побачити військову техніку на Хрещатику. Це насправді дрібничка, та вона дивовижно обнадіює втомлених життям пересічних українців. Пам'ятаю, як розтуляв захоплено рота при вигляді технічної бази Збройних Сил, коли ще малим батько водив мене у центр на парад до Дня Незалежності. Ще не так давно по-білому заздрив маленьким громадянам нашої держави, котрі переживали це дивовижне відчуття у попередні роки. Але не цьогоріч.
Ну що б, здавалося, парад? Лиш викинуті гроші, на які можна було б, приміром, полагодити міські дороги та провести непоганий ремонт кількох кварталів стареньких столичних "хрущовок". Однак ми ж із вами чудово знаємо, що кошти все одно не спрямовуються на народні потреби. Пригадаймо досвід років попередніх (тих, коли параду все ж не було): чи ставало нам моментально ліпше жити?
Я переконаний, що ліпше все ж таки зайвий раз вийти з малечею на Майдан і кинути погляд на танки, аніж узагалі не побачити, на що ж пішли виділені на святкування Дня Незалежності гроші. Дітям були б яскраві враження, дорослим - зайвий привід вибратися погуляти у місто зі своєю родиною. Не так, однак, сталося.
Концерт
Безумовно, державне свято без виступу відомих українських виконавців - не свято. Бо ж скільки талантів має Україна! Усі ми (або ж переважна більшість із нас) насолоджуємося українською музикою: Марія Бурмака, Тарас Чубай, Володимир Вермінський та іншими прекрасними виконавцями...
Чогось талантів ми не побачили. Шкода. Святковий концерт, що під нього гарцювали кияни і гості столиці, до болю нагадував за своїми настроями ювілей президента, от тільки без Кіркорова. Знаєте, хто були хедлайнери? Людміла Ґурчєнко, Алєксандр Розєнбаум та подібні. Та-а-ак, друзі, нічого не скажеш, питомо український День Незалежності подарували нам організатори!
Чи сподобалося це людям? От кілька коментарів із сайту "Першого національного", що наживо транслював отеє святкове дійство (орфографію дописувачів збережено):
Віктор: Бенкендорф, де Кіркоров! "Лідєр" незадоволений! Завтра зранку до Гані Гебельсівни на "кавьор"!
Степан Запоріжжя: Ви щє Малініна, Кіркорова та Пугачиху туди всуньте - якраз на ДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОСТІ! З мене хватило флага ПР на концерті зі Львова сьогодні ввечері!
Олександр Переможець: Доброго дня! Вибачте , а що за склад артистів на таке свято, мо вони комусь і подобаються, але де українські "хедлайнери", де класики, де молодь, хай нові імена, але і відомих треба - наших!!!
От вам і захоплені овації вдячної аудиторії, панове-організатори! Скажу, що цілком погоджуюся з вищевикладеними коментарями. От хіба важко було зробити День Незалежності ще й святом дебюту для молодих українських виконавців, які отримали б чудовий досвід виступу перед великою аудиторією? А чи складно було запросити українських виконавців, щоби втомлений радіо "Шансон" і "Рускім радіо" Київ урешті вдихнув бодай трішечки народної творчості? Дзуськи, друзі. ВОНИ вирішили інакше, а, як відомо, на нас плювати хотіли.
Хвєєрвєрк
Зазвичай увечері 24-го серпня на березі озера, що прямісінько перед моїм будинком, збирається чимало народу, зупиняються машини, а водії приєднуються до людей дивитися святковий феєрверк. Так сталося й цього року... Але не чути було звичних "О-о-о-о!!!" та "Ура-а-а-а-а-а!!!", а після перших п'ятьох-шістьох залпів переважна більшість глядачів узагалі просто почимчикувала собі деінде. Чого так? Та ж бо звичного піротехнічного видовища де-факто не було, натомість раз на півтори хвилини бахкали самотні залпи об'єктивно недофінансованого салюту. Дивитися це було геть не цікаво: у мене з крутих ресторанів неподалік щоночі запускають значно красивіші.
Ні, можна, певно, звести кволість цьогорічного "незалежницького" салютика на те, що до останнього моменту факт його проведення взагалі перебував під величезним біло-блакитним знаком питання. Мовляв, пожежна небезпека і все таке. Та ніколи я не повірю, що й кошти виділялися на салют в останню мить, тож за бажання підготувати путню феєрію нагода все ж мала бути. Скажу більше: вона, швидше за все, і була, та її просто знехтували.
Ні, я не незадоволений, перепрошую за немелодійний зворот. Мені до цимбалів. Чесно! Хоч на моє переконання День Незалежності був, є і буде тим святом, на проведення якого не шкода ні грошей, ні якості програми. Дідько з ним, з салютом. Ніякий він був, і крапка!
Телебачення
Логічним продовженням свят у нас є споглядання телевізора. Ну, так ми, принаймні, чинимо на Новий Рік, Різдво Христове тощо. Бо тоді показують тематичні фільми, які підсилюють і без того всеохоплюючу атмосферу дійсного свята.
Але чим же вирішили порадувати телеканали свого глядача 24-го серпня? Приміром, удалося мені вгледіти одіозне творіння з паном Богданом Ступкою в головній ролі "Тарас Бульба". Ну, що ж, відкинемо ідеологічні месиджі "старшого брата" і припустимо, що це про Україну. Але як пояснити, що один із національних (!) каналів увечері крутив фільм про незалежність, але не українську, а американську? Причому її, згідно з сюжетом, виборювали мужні вояки смугасто-зіркового знамена у якихось космічних прибульців, які зухвало окупували всю планету. Оу, та це ж уже смердить маразмом!
Один-єдиний канал із тих, якими я "клацався" впродовж тривалого часу, таки показав кілька досить непоганих стрічок про становлення української незалежності. Але ж коли - о третій ночі! Потрібно мати неабияку витримку, щоби не те, що до кінця додивитися, а дочекатися жаданого кіна! І це при тому, що 25-е серпня - цілком робочий день, тож на роботу поціновувачам стрічок про Україну довелося б іти як мінімум із червоними очима й затуманеним розумом. Аякже...
Люди
Та незважаючи на - будьмо відвертими! - вельми і вельми поганеньку організацію офіційного найважливішого державного свята, українці примудрилися справити його чудово. Скажімо, у столиці відбулася аж ціла низка цікавих заходів: брати Капранови пройшли з усіма охочими в лавах параду вишиванок, на Харківському місцеві націоналісти провели андеґраундовий концерт патріотичних пісень... І так далі. День Прапора, що його Україна святкувала напередодні, до слова, так само відбувся як, власне, свято завдяки не владі, а українцям. У Мамаєвій слободі розгорнули здоровацьке синьо-жовте полотнище, у Тернополі воно було не стільки величезне, скільки довжелезне, а на Михайлівській площі столиці Валентин Наливайченко зі своєю ініціативою "Оновлення країни" взагалі прапор символічно зшивав.
Цікаво було гуляти на День Незалежності скрізь, окрім тих місць, де відбувалася "офіційщина". А як додому повернувся, по телевізору побачив прапори Партії регіонів на сцені у Львові, та й узагалі сумно мені зробилося. Невже навіть 19-у річницю незалежності привладна партія використовує лише в інтересах збільшення рейтингу?
Ювілей - не за горами
Споглядаючи бідненьку псевдопатріотичну метушню на 19-у річницю незалежності Української Держави, мимохідь замислюєшся, а що ж відбуватиметься за рік. Друга "кругла дата" - це вам не дитячі забавки! Тож, швидше за все, зустрінемося ми з вами, пані й панове, з такими "метрами" "вітчизняної" "музики", як Іосіф Кобзон, Філіп Кіркоров, Алла Пуґачьова та, звісно ж, "гвоздьом" концерту - гуртом "Л.Ю.Б.Е" з піснею "Ат чіво так в Расєї бірьозкі шумят". Повернемося додому, подивимося по бачику новомодний "Ми із будущєва - 2" та "Тараса Бульбу" (який, між іншим, і цього року додумалися показати!), смикнемо на ніч грядущу "совєцького" шампанського та й ляжемо спати.
Крий нас Боже від такого Дня Незалежності у кращих традиціях покійного "совка"!
Богдан Ковальчук
|
|
 |
Пряма мова (Суспільство) |
|
 Зави Головного управління міліції в м. Києві про те, що пан Ушинський, вже літня людина, сам кидався і бив міліціонерів, котрі поводились «професійно й толерантно» - є нічим іншим, як спробою обілити правопорушників.
УВКР заявляє свій рішучий протест з приводу цинічного і брутального побиття члена своєї Президії |
|
 Ми не втрачаємо надії, що Ви зрозумієте помилковість Ваших сьогоднішніх позицій, та приймете тягар чесної служби нашому народу в Україні і поза нею, та конкретними діями проявите зміну у Вашому політичному курсі в сторону конструктивних дій відносно міжнародних стандартів щодо людських та національних прав, та у гуманітарних, правових, та економічних площинах |
|
 Студенти Національного університету «Острозька академія», виявляючи свою національну свідомість та патріотизм, звертаються до української громадськості з проханням відзначити на загальнодержавному рівні у 2012-му році 1160-річчя заснування української держави |
|
|
|
Реклама |
|
|
|
