З 1-го грудня 2011 року була запущена нова версія сайту Український погляд. На даний момент ви знаходитесь в архівній версії. Перейти на оновлену версію - ukrpohliad.org
Національна комісія регулювання електроенергетики України буде встановлювати нові тарифи на центральне опалення і гарячу воду після 1 вересня 2010 року.
Зростання цін на внутрішньому ринку змусило найбільших споживачів електроенергії в Польщі почати пошук альтернативних постачальників. Україна готова відновити постачання, але побоюється, що сплеск цін на польському ринку тимчасовий.
У першій половині 2010 року на українському ринку активність угод M & A істотно зросла. Згідно зі статистикою спеціалізованого інформагентства Mergemarket, за перші шість місяців обсяг публічних угод зі злиття і поглинання в Україні склав 1,7 млрд. доларів, пише видання "Дело".
ВАТ «Газпром» продовжує переговори з Україною щодо створення спільного підприємства на паритетних засадах як першого кроку майбутнього об’єднання з «Нафтогазом».
«Газпром» збільшив обмеження постачань газу Білорусі за борги з 15% до 30%. Про це повідомив глава «Газпрому» Олексій Міллер, – пише ТСН.
15.05.2010
Економічна могутність Росії: реальність чи «розвод»?
Багато хто з сучасних прихильників тісної інтеграції з Росією аргументують свою позицію тим, що РФ має більш потужну економіку, отже, співпраця з цією державою має принести економічний зиск і Україні. Втім, така аргументація – лише банальне бажання видати бажане за дійсне. Як свідчать реалії, економіка Російської Федерації є не лише найменш конкурентоздатною серед економік країн «Великої вісімки», але й реально відстає від інших держав, які не представлені в найбільш елітному «клубі» планети. Спробуємо пояснити чому…
Протягом останніх 19 років економіка Росії, а перед цим – і СРСР, переважно була орієнтована на експорт сировини та на розвиток оборонного комплексу. Так, зокрема, відсоток видатків на ВПК в сучасній Росії становить близько 3-х % ВВП, а в Радянському Союзі в різні часи він становив 15% (1940), 7-7,2% (1977). І це в мирний час! Зараз в Росії йдуть розмови про суттєве збільшення видатків на оборону. Втім, досі збільшення відсотку ВВП на потреби ВПК є малоефективним, особливо якщо брати до уваги те, що кількість військової техніки, що є відносно справною і готовою до виконання бойових задач, тільки зменшується (як приклад – Чорноморський флот РФ), а витрати на нові види озброєння себе взагалі не окупають. Яскраве тому свідчення – невдалий запуск балістичної ракети «Булава».
Ще одна вада російської економіки – це її сировинний характер. Як і в СРСР, Росія в своєму економічному розвиткові робить ставку на експорт сировини, в першу чергу енергоносіїв – нафти і газу. При цьому практично не розвиваються наукомісткі галузі, Російська Федерація не виробляє високоякісної готової продукції як це роблять, наприклад, Японія, Нідерланди, Корея, США. Думаю, не варто сперечатися з тим, що в Росії нема побутової техніки, що хоча б трохи була за своєю якістю наближеною до японської чи корейської. Російський автопром за всі роки свого існування не спромігся створити нічого кращого, аніж «Лада Калина», про яку самі росіяни говорять не інакше як «Лада Калина» - г…о, а не машина!».
Я вже не кажу про те, що за останні 19 років в Росії було зроблено дуже мало дійсно вагомих наукових відкриттів, що тягнули б на міжнародну премію. Виняток тут хіба що складають Жорес Алферов, Олексій Абрикосов та Віталій Гінзбург, що отримали Нобелевські премії в галузі фізики; при цьому Абрикосов робив свої дослідження, вже будучи громадянином США. Про молодих талановитих науковців в Росії вже давно нічого не чутно, а якщо такі і з’являються, то незабаром тікають за кордон, де їм платять в десятки разів більше.
Якщо бути до кінця об’єктивним, то єдина сфера, витрати на яку в РФ поки що окупаються, це кіно. Росіяни зняли чимало фільмів, що мали успіх на міжнародних кінофестивалях, в Росії навіть почали проводити свої такі фестивалі, що мають наразі міжнародний статус. Мова, наприклад, про Сочинський кінофестиваль.
Хоча якщо придивитися уважніше, російський кінематограф все одно і близько не є конкурентом Голлівуду чи хоча б Боллівуду (індійський аналог американської «Фабрікі грьоз»); російські фільми в основному є продовженням традицій радянського кінопрому, якщо брати до уваги їх пропагандистський характер. Особливо яскраво пропагандистське кіно розквітло за часів Путіна, коли сотнями почали «клепати» в цілому одноманітні фільми про «Вєлікую отєчєствєнную» (я-ля «Ми із будущєго») та інші війни Росії, переважно загарбницького характеру, (наприклад, війна в Афганістані), в яких показано, якими поганими є американці, українці, поляки, грузини і всі ті нації, які не поділяють російську імперську політику.
«Непропагандистське» російське кіно ж в свою чергу представлено невдалими кальками іноземних фільмів в галузі фантастики («Залюднений острів») та низькопробними «мильними» серіалами.
Повертаючись до питання загальних тенденцій в розвитку російської економіки, варто відзначити ще одну її ваду. Мова про монополізацію цілих галузей корпораціями, в яких переважає державний капітал, отже такими, які напряму контролюються Кремлем. Всі підприємства, які не хочуть грати за правилами Путіна та його оточення, поглинаються в примусовому порядку, а на власників цих підприємств чекає доля Гусинського чи Ходорковського. Фактична монополізація державою всіх важливих галузей економіки в купі з сильним податковим тиском серйозно гальмують розвиток малого та середнього бізнесу.
Така форма ведення економіки характерна для авторитарних держав, але аж ніяк не цивілізованих країн Європи, Америки, Японії або Австралії. Звичайно, в умовах кризи таке «господарювання» ще якось виправдовує себе. За прикладом ходити далеко не треба: в 1933 році, коли світ потерпав від Великої Депресії, Радянський Союз заробляв мільйони на експорті зерна. В 70-і роки під час кризи, пов’язаної з обмеженням експорту енергоносіїв країнами ОПЕК в країни Заходу, СРСР нажився на тому, що постачав у Європу нафту і газ. Ситуація практично ідентична нинішній, коли послаблені кризою ЄС та США ідуть на примирення з Росією, ведучись на її «газовий» шантаж.
Втім, коли Світ подолає кризу, на поверхню «спливуть» всі недоліки російської системи ведення економіки. На Росію в кращому випадку тоді очікуватиме жорстка стагнація з падінням обсягів виробництва або ж взагалі повний економічний колапс. Екстенсивний характер економіки, до якого через 20 років Росія знову повертається, не дозволить РФ бути конкурентоспроможною на європейських і світових ринках.
Тож нині, коли наші можновладці намагаються віддати Росії НАК «Нафтогаз» або завод з виробництва літаків АН, варто замислитися над тим, а чи не використовує РФ наш економічний потенціал, аби підняти свою галузь літакобудування та убезпечити себе від енергетичної кризи, захопивши газоносний шельф Чорного моря (в самій Росії запасів нафти і газу лишилося років на 10). Фактично виходить так, що Україна буде датувати російську економіку. А це тільки підтвердить тезу, що економічна могутність РФ – фікція, в яку можуть вірити лише представники «п’ятої колони» в Україні, які абсолютно не хочуть приймати правила цивілізованого світу, в тому числі й стосовно економіки, бо не вірять, що може бути щось краще за «совок». P.S. До речі, економічні показники Радянського Союзу, на які так люблять вказувати своїм опонентам колишні партноменклатурники, також є великою фальшивкою. Так, за показниками видобутку сировини і виробництві окремих видів товарів СРСР був серед лідерів. Але це не дивно – то була найбільша в Світі країна, природно, що вона мала виробляти багато продукції, щоб покрити потреби населення, природно, видобуток корисних копалин в ній був чи не найбільшим. Але в тому заслуги держави нема – вона просто викачувала ресурси з поневолених народів. І якщо взяти інші фактори, зокрема – ВВП на душу населення, то вийде, що на 1985 рік СРСР за цим показником відставав від США у 2,17 рази, Великої Британії – в 1,4 рази, Франції – 1,8 рази, ФРН – в 2 рази. І це ще не беручи до уваги інших, не менш вагомих показників. Бо якщо, наприклад, взяти кількість наукових розробок не у військовій сфері, а, скажімо, сфері гуманітарній, або рівень розвитку сфери послуг, то СРСР би опинився не лише позаду розвинених країн Заходу, але й деяких держав соцтабору, наприклад, тієї ж Югославії.
Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий переконаний, що для фінансування дефіциту бюджету на 2010 рік немає ресурсів, оскільки внутрішній ринок України порожній. Про він сказав в коментарі ІМК.
Про те, що уряд Тимошенко витрачає колосальні гроші з державного бюджету на виборчу кампанію прем’єра, що держказначейство блокує всі рахунки, ми фактично «кричали», починаючи з кінця 2009 року. На жаль, тоді суспільство не до кінця зрозуміло, яку загрозу цей уряд несе країні. Так Володимир Карпук, народний депутат, член Президії політради «Нашої України», прокоментував інформацію про те, що казначейському рахунку знаходиться 2,5 млрд. гривень, а зобов'язання складають 28,3 млрд. гривень.
Національна комісія регулювання електроенергетики України буде встановлювати нові тарифи на центральне опалення і гарячу воду після 1 вересня 2010 року. 
Зростання цін на внутрішньому ринку змусило найбільших споживачів електроенергії в Польщі почати пошук альтернативних постачальників. Україна готова відновити постачання, але побоюється, що сплеск цін на польському ринку тимчасовий. 
На підготовку до візиту до Дніпропетровська патріарха РПЦ Кирила виділено з бюджету понад 2 мільйони гривень.
У першій половині 2010 року на українському ринку активність угод M & A істотно зросла. Згідно зі статистикою спеціалізованого інформагентства Mergemarket, за перші шість місяців обсяг публічних угод зі злиття і поглинання в Україні склав 1,7 млрд. доларів, пише видання "Дело". 
ВАТ «Газпром» продовжує переговори з Україною щодо створення спільного підприємства на паритетних засадах як першого кроку майбутнього об’єднання з «Нафтогазом».
«Газпром» збільшив обмеження постачань газу Білорусі за борги з 15% до 30%. Про це повідомив глава «Газпрому» Олексій Міллер, – пише 
Багато хто з сучасних прихильників тісної інтеграції з Росією аргументують свою позицію тим, що РФ має більш потужну економіку, отже, співпраця з цією державою має принести економічний зиск і Україні. Втім, така аргументація – лише банальне бажання видати бажане за дійсне. Як свідчать реалії, економіка Російської Федерації є не лише найменш конкурентоздатною серед економік країн «Великої вісімки», але й реально відстає від інших держав, які не представлені в найбільш елітному «клубі» планети. Спробуємо пояснити чому…
Екс-міністр фінансів Пинзеник навів приклад Білорусі, яка, знаходячись в Митному союзі, постійно судиться з Росією за мито на нафтопродукти.
Президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий переконаний, що для фінансування дефіциту бюджету на 2010 рік немає ресурсів, оскільки внутрішній ринок України порожній. Про він сказав в коментарі ІМК.