 |
Важливі Новини (Політика) |
|
30.11.2011 УГКЦ зробила ще один крок до Патріярхату  |
 29 листопада 2011 року Глава УГКЦ Блаженніший Святослав підніс Львівське архиєпископство до гідності митрополії. Митрополію очолив Архиєпископ Ігор (Возьняк). «УГКЦ прямує до затвердження патріаршого устрою, і слушність цих старань визнають Римські Архиєреї», – говориться в Декреті Блаженнішого Святослава (Шевчука) |
 |
| 30.11.2011 Українці відчули згортання свободи слова |
 Згідно з результатами дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» на початку листопада 2011 року, 45% опитаних відчувають, що після президентських виборів в Україні відбувається згортання свободи слова. 32% опитаних не відчувають згортання свободи слова, ще 22% - не визначились з цього питання |
|
| 29.11.2011 В Борисполі продається лялька Сталіна. До ЄВРО-2012? |
 Серед сувенірів, які пропонуються туристам в Україні, сувенірний магазин терміналу Б аеропорту Бориспіль у Києві поряд із ляльками-козаками продає ляльку Сталіна. У переддень ЄВРО-2012 Україна пропонує як сувенір Сталіна, режим якого засуджений Європою нарівні із гітлерівським |
|
| 29.11.2011 Парламентські слухання про стан демократії та захист прав людини в Україні |
 Постійний комітет із закордонних справ і міжнародного розвитку Парламенту Канади запропонував провести слухання про стан демократії в Україні. Депутат Пітер Ґолдрінґ (округ Едмонтон Схід) зробив запит і запропонував провести вивчення того, як «просувається процес розвитоку демократії та захисту прав людини в Україні за останні 10 років" |
|
| 28.11.2011 Телеканали ігнорують громадськість та Нацраду |
 Попри прохання громадськості і оголошення 26-го листопада Днем жалоби за жертвами Голодомору-геноциду українського народу, деякі українські телеканали крутили розважальні програми і навіть не виставили на екран заставку із запаленою свічею, як це було минулі роки |
|
| 25.11.2011 Нехай память буде серед нас вічною |
 Виcтуп Мініcтрa з питань планування Метью Ґая в пaрлaменті Вікторії, Aвстралія у 78 річницю Голодомору |
|
|
|
04.01.2010
Інформаційне упокорення України "Говорит и показывает Москва" |
 Українське телебачення практично не залишає українцеві шансу бути українцем в себе ж удома - в своїй рідній країні. Російська інформаційна експансія у вітчизняному медіа просторі набула найрізноманітніших проявів, а масштаби явища такі, що це вже мало назвати загрозою.
Справа набагато гірша. Такий стан речей радше заслуговує на куди жорсткіше визначення - інформаційного вторгнення, захоплення та поглинання однією країною іншої, її тотальна окупація, повне упокорення.
Ось чому на нашій території немає їхніх літаків і танків - бо Росії це й не потрібно, адже вона повсякденно і цілодобово здійснює бомбардування української національної свідомості та завдає руйнівних обстрілів по нашій ментальності й ідентичності з голубих екранів, радіоприймачів і газетних шпальт. Неприятель давно проник і хазяйнує на нашій території.
Повсюди навколо нас - російські новини, російська естрада, російські гумористично-розважальні програми, російські серіали.
Останні взагалі справляють враження якоїсь суцільної телевізійної казарми: всюди в них брязкання російської зброї, російські триколори в кабінетах військових начальників, відповідні нашивки на рукавах військовослужбовців, тріумф російського мілітарного духу, подвиг російського солдата, доблесна служба міліціонера, звитяга прикордонника, виховання молодої зміни: суворі навчальні будні курсантів, кадетів.
Російська ідентичність - як в змісті найрізноманітніших за жанром продуктів, так і в самих їхніх назвах: "Новые русские горки", "Наша Russia", "Русское радио", "Русский размер". і т.д. і т.п.
Ще одна сучасна тенденція: нині майже на всіх каналах стало традицією у випуску новин обов'язково показувати хоч один репортаж з Росії на будь-яку тему, в тому числі й таку, яка, окрім того, що не має до українського життя-буття жодного відношення, так ще й не є актуальною і могла бути легко вилучена з програми або без найменших проблем замінена українським сюжетом на аналогічну тему з українськими реаліями - навіщо нам російські?
Але ж ні, такі моменти, схоже, вже відносяться до розряду політичних і є складовими інформаційної політики редакцій каналів, згідно з якою українському глядачеві, слід розуміти, архіважливо дізнатися, приміром, про те, як москвичі сприймають цьогорічну морозну зиму; як почуваються в холоди; що вони думають про сніг - чи багато його, на їхню думку, навалило, чи ні; як столичні моржи святкують річницю свого клубу; як росіяни вирішують свої квартирні питання і яка взагалі ситуація з цінами на московську нерухомість; що росіяни придбають до новорічного столу і як уявляють це свято; як у Білокам'яній проводять своє дозвілля люди різного соціального статку та безліч інших.
Про заяви, висловлювання, коментарі президента Росії Медвєдєва, прем'єра Путіна, очільника МЗС Лаврова та депутатів Госдуми з широкого спектру питань як внутрішньої, так і зовнішньої російської політики - й говорити годі: зазвичай вони йдуть в українських новинах ледь не як топові, найголовніші теми дня, що за своєю значимістю перевищують, а тому і випереджають повідомлення про події в самій Україні.
Часто-густо синхрони російських високопосадовців, що подаються українському глядачеві, містять зверхні і зневажливі оцінки України та її Президента. Але це аж ніяк не заважає їм бути присутніми в українському ефірі без супроводу відповідної реакції очільників нашої держави, чи то українських політиків, політологів, експертів, оглядачів або ж представників громадськості.
Взяти хоча б, приміром, продемонстрований російським "Первым каналом" (державне ТБ) мультиплікаційний ролик за участю президента РФ Мєдвєдєва та прем'єра Путіна. Обидва персонажі виконують частушки. Один з куплетів присвячений російсько-українським взаєминам у газовій сфері і звучить так:
"Медведев:
- Просим Киев в этот раз
Оплатить деньгами газ!
Путин:
- А не байками-блинами,
Не борзыми ющенками..."
Що, наші телевізійники не зрозуміли про що йдеться в частушці? Не помітили образи українського Президента і України? А чому ж тоді показали сюжет, призначений для внутрішнього, так би мовити, російського вжитку, без жодного кпину у відповідь?
Тобто виходить, що наші самі із задоволенням посміялися над "борзыми ющенками", а з тим - над Главою держави та й Україною. Цей сюжет або взагалі не слід було пхати в ефір - достатньо було, аби з нього сміялися ті недоумки, на яких він був розрахований в Росії, або якщо вже і показувати ролик, то неодмінно з відповідною реакцією української сторони. Як взагалі можна залишати без належної відсічі образу власної держави та навіть більше - сприяти тиражуванню цієї гидоти на українську аудиторію? Хіба можна бути такими вже хохлами-малоросами, повністю позбавленими громадянської і національної гордості?
Без вагомої російської присутності не обходяться ані інформаційно-аналітичні передачі, ані гумористичні, музично-розважальні. Іноді може здатися, що українець на своєму телебаченні без наявності в кадрі росіянина не є вповні легітимним. На "українських" телеекранах суцільне Останкіно і безкінечна Шаболовка: медвепутіни, пугачови, кіркорови, задоронови, галкіни, маслюкови та інші петросяни.
До того ж, характерна деталь: та ж сама невибаглива російська інформаційно-розважальна програма приготовлена "нашими" телеканалами для українського глядача як у свята, так і в траур, тобто без будь-яких поправок і корегувань з огляду на ті чи інші знаменні історичні дати, що залишили свій слід в українській пам'яті, серцях і душах. Не дай Боже українцю веселитися або сумувати самостійно, окремо від росіянина, без його на те санкції і благословення.
Мабуть не просто так однією з найпопулярніших кольорових гам у заставках передач, оформленні студій, мікрофонів, корпоративних кольорах українських телеканалів є біло-блакитно-червона з деякими варіаціями.
Українцю всіляко навіюють його вторинність, другорядність, віднімають незалежність його духу, знищують самодостатність. Йде послідовний демонтаж національно-культурної самобутності й свідомості; вперте, цілеспрямоване, а то й агресивне стирання українськості.
У такий спосіб українцю насаджують й прищеплюють спільність соціо-культурного, ментального, історичного, а з тим і політичного простору України та Росії, а відтак - неминучість спільного майбуття країн.
Фактично можна казати про успішно здійснену ворогами української держави "тиху" інформаційну анексію України.
І якщо така ситуація має місце за правління нинішнього українського патріотичного Глави держави, то страшно уявити, що нас очікує в разі перемоги на президентських виборах когось з його найголовніших опонентів.
Олексій Мазур
|
|
 |
Пряма мова (Політика) |
|
 Організація Українських Націоналістів (бандерівців) стоїть на позиції, що штучний Голодомор 1932-33 років був злочином проти людства, спрямованим на фізичне винищення українців за національною ознакою. Понад п‘ятнадцять держав світу визначили, що це був штучно зроблений геноцид, спрямований на ліквідацію українського народу |
|
 ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ
Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства «Меморіал» ім. В.Стуса до ректора Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, академіка НАПН України, проф. Андрущенка В.П. щодо законопроекту народних депутатів України С.Ківалова та В.Колесніченка “Про засади державної мовної політики” |
|
ЗАЯВА громадсько-патріотичного об’єднання «Українська справа» з приводу поширення в українських ЗМІ передруку статті кандидата у Президенти Росії Володимира Путіна |
|
|
|
Реклама |
|
|
|
